• Artykuły
  • Forum
  • Ciekawostki
  • Encyklopedia
  • Stepan Tomasziwskyj

    Przeczytaj także...
    Osyp Nazaruk ukr. Осип Назарук (ur. 31 sierpnia 1883 w Buczaczu - zm. 31 marca 1940 w Krakowie) - ukraiński działacz społeczny i polityczny, doktor praw, znany adwokat, dziennikarz i publicysta.Tomasz Stryjek (ur. 14 września 1964 w Warszawie) – profesor nadzwyczajny politologii Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego.
    Docent (niem. Dozent od łac. doceo – uczę) – stanowisko w szkołach wyższych i instytutach naukowych dla pracowników dydaktycznych.
    Stepan Tomasziwski w mundurze Ukraińskich Strzelców Siczowych 1915

    Stepan Tomasziwskyj, ukr. Степан Томашівський (ur. 9 stycznia 1875 w Kupnowicach – zm. 21 grudnia 1930 w Krakowie) – ukraiński historyk, publicysta i polityk. Członek rzeczywisty Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki (od 1899), przewodniczący Towarzystwa w latach 1913-1915. Docent Uniwersytetu Lwowskiego i Uniwersytetu Jagiellońskiego.

    Legion Ukraińskich Strzelców Siczowych (Українські Січові Стрільці, USS, Legion USS, "Usususy") – ukraińska formacja wojskowa w składzie Armii Austro-Węgier.Zachodnioukraińska Republika Ludowa ("ZURL", ukr. Західно Українська Народна Республіка) – jedno z dwóch państw ukraińskich powstałych w wyniku I wojny światowej.

    Ukończył szkołę powszechną i gimnazjum w Samborze (1895). Studiował na wydziale prawa i wydziale humanistycznym Uniwersytetu Lwowskiego, które ukończył w 1900 uzyskując stopień naukowy doktora filozofii. Był uczniem Mychajła Hruszewskiego i Ludwika Finkla.

    W latach 1900-1906 uczył w gimnazjach w Przemyślu i Brzeżanach. W 1906 przeniósł się do Lwowa, był wykładowcą ukraińskiego gimnazjum akademickiego. W latach 1912-1914 docent historii Austrii na Uniwersytecie Lwowskim. Członek Ukraińskiej Partii Narodowo-Demokratycznej, w latach przed I wojną światową współorganizator ukraińskiego ruchu strzeleckiego. W latach 1914-1918 członek Zarządu Bojowego (ukr. Бойовa Управa) Ukraińskich Strzelców Siczowych, przebywał na Rusi Zakarpackiej i w Wiedniu. Po proklamowaniu Zachodnioukraińskiej Republiki Ludowej (ZURL) pełnomocnik nadzwyczajny Ukraińskiej Rady Narodowej (listopad 1918 - marzec 1919), radca delegacji Ukraińskiej Republiki Ludowej na paryską konferencję pokojową i od grudnia 1919 kierownik delegacji ZURL na tej konferencji (do 1921). W 1920 przedstawiciel emigracyjnego rządu ZURL w Londynie.

    Zygmunt Gloger herbu Prus II, pseud. Pruski, Prus, Ziemianin, Sąsiad, Hreczkosiej (ur. 3 listopada 1845 w Tyborach-Kamiance, zm. 16 sierpnia 1910 w Warszawie) – polski historyk, archeolog, etnograf, folklorysta, krajoznawca.Ludwik Michał Emanuel Finkel (ur. 20 marca 1858 w Bursztynie, zm. 24 października 1930 we Lwowie) – polski historyk, bibliograf, profesor i rektor Uniwersytetu Lwowskiego.

    W latach 1921-1925 mieszkał w Berlinie, współpracował z gazetą Ukrajinśke słowo (Українське слово), był redaktorem tygodnika Litopys polityky, pyśmenstwa i mystectwa (Літопис політики, письменства і мистецтва). W roku 1925 powrócił z emigracji do Lwowa, redagował czasopismo Polityka (Політика) i uczył w gimnazjum. Od 1928 do końca życia docent historii Ukrainy Uniwersytetu Jagiellońskiego. W okresie międzywojennym stał się znaczącą postacią ukraińskiego obozu konserwatywnego (obok m.in. Osypa Nazaruka i Wiaczesława Łypynskiego). Członek zarządu Ukraińskiej Organizacji Chrześcijańskiej, jeden z twórców tzw. szkoły państwowej (ukr. державницькa школa). Prezentował kulturowo zorientowaną na Zachód interpretację dziejów Ukrainy, a od połowy lat 20. XX wieku polityczną orientację propolską.

    Uniwersytet Jagielloński (historyczne nazwy: Akademia Krakowska, Szkoła Główna Koronna, Szkoła Główna Krakowska, Uniwersytet Krakowski; łac. Universitas Jagellonica Cracoviensis) – najstarsza polska szkoła wyższa, jeden z najstarszych uniwersytetów na świecie, mieszczący się w Krakowie.Lwów (dawna nazwa form. Królewskie Stołeczne Miasto Lwów), ukr. Львів (Lwiw), ros. Львов (Lwow), niem. Lemberg, łac. Leopolis, jidysz לעמבערג ,לעמבעריק (Lemberg, Lemberik), orm. Լվով (Lwow) – miasto na Ukrainie, ośrodek administracyjny obwodu lwowskiego.

    Prace[]

    1896

  • Самуїл Кушевич, райця львівський і його записна книжка // Записки НТШ.— Львів, 1896.—Т. 15.— С. 1—24.
  • Матеріали до Історії Хмельниччини // Записки НТШ.— Львів.— 1896.—Т. 14.— С. 1—14.
  • Огляд часописей за р. 1895. Часописи видавані на Україні російській//Записки НТШ.— Львів, 1896.— Т. 13.— Наукова хроніка.— С. 1—2.
  • Записки императорского Харковсхого университета // Записки НТШ.—Львів, 1896— Т. 13— Наукова хроніка.— С. 2—6.
  • [Recenzja:] Dr. Max Gumplowicz. Bischof Balduin Gallus von Kruszwica, Polens, erster lateinischer Chronist // Sitzungsberichte der philosophisch-historischen Classe der Academie der Wissenschaften, 1895.— 36 s. // Записки НТШ.—Львів, 1896— Т. 13.— Бібліографія.— С. 5—6.
  • Ученые записки имп. Казанского университета // Записки НТШ.— Львів, 1896.— Т. 14.— Наукова хроніка.— С. 5—6.
  • Ученые записки имп. Юрьевского университета // Записки НТШ.— Львів, 1896.— Т. 14.— Наукова хроніка.— С 6—8.
  • Przewodnik Naukowy і Literacki // Записки НТШ.— Львів, 1896,— Т. 14.—Наукова хроніка.— С. 25—26.
  • [Recenzja:] Фотинский О. Иоанн Красовский, униатский архиепископ полоцкий и луцкий.— Почаев, 1894. 911 с. // Записки НТШ.— Львів, 1896.—Т. 14.— Бібліографія.— С. 24—25.
  • 1897

    Kraków (łac. Cracovia, niem. Krakau) – miasto na prawach powiatu w południowej Polsce, siedziba władz województwa małopolskiego, drugie w kraju pod względem liczby mieszkańców i pod względem powierzchni.Ukraińska Rada Narodowa (UNR) – oficjalnie powstała 19 października 1918 we Lwowie (działała jednak wcześniej) z zamiarem wprowadzenia w życie prawa samostanowienia Ukraińców zamieszkujących terytorium Austro-Węgier.
  • Образок з львівського життя в середині XVII в. // Записки НТШ.— Львів, 1897.— Т. 19.— Miscellanea.— С. 11—14.
  • Податкові ухвали за Казимира Ягайловича в Польщі // Записки НТШ.—Львів, 1897.— Т. 19.—С. 1—70.
  • [Recenzja:] Отчет императорской публичной библиотеки за 1893 г.— СПб., 1896 // Записки НТШ.— Львів, 1897— Т. 15— Бібліографія— С. 51—52.
  • Огляд часописей за р. 1896. Часописи українсько-руські. Зоря // Записки НТШ.—Львів, 1897,— Т. 16.— Наукова хроніка.— С. 1—7.
  • [Recenzja:] Заневич Іван. Скасування панщини в Галичині. Причинок до історії суспільного життя і суспільних поглядів 1830–1848;р. Перша половина.—Львів, 1896 // Записки НТШ.— Львів, 1897— Т. 16—Бібліографія.— С. 15—25.
  • [Recenzja:] Фотинский О.;Л.;Краткое описание предметов древности, пожертвованных в Волынское епархиальное древнехранилище по июль 1893 г.—Почаев, 1893.— 59 с.; його ж. Краткое описание памятников древности, поступивших в Волынское епархиальное древнехранилище (с июля 1893 г. по 1 августа 1894 г.).— Почаев, 1894.— Вып. 2.— 71 с. // Записки НТШ— Львів, 1897.—Т. 16.— Бібліографія.— С. 33—34.
  • [Recenzja:] Известия Таврической ученой архивной комиссии №;25, 26.— Симферополь, 1896–1897.— 165 с. // Записки НТШ,— Львів, 1897,— Т. 17.—Бібліографія— С. 50.
  • [Recenzja:] Adolf Pawiński. Sejmiki ziemskie. Początek ich і rozwój aż do ustalenia udziału posłów ziemskich w ustawodawstwie sejmu walnego, 1374–1505.— Warszawa, 1895 // Записки НТШ.— Львів, 1897.— Т. 18.— Бібліографія —С. 9—16.
  • [Recenzja:] Dr. Antoni J. Kobiety na dworze czyhrynskim // Biblioleka Warszawska, 1893.— Cz. III, IV; Chmielnicki w Czyhrynie // Przegląd Polski.—1896.— Cz. III//Записки НТШ.— Львів, 1897.— Т. 18,— Бібліографія,— С. 20—24.
  • Огляд часописей за р. 1895. Часописи видавані на Україні російській. Університетські вісті (київські) // Записки імператорського харківського університету // Записки НТШ.—Львів, 1897,— Т. 19.— Наукова хроніка.— С. 1—2.
  • Труды Киевской духовной академии // Записки НТШ.— Львів, 1897.— Т. 19.— Наукова хроніка.— С. 2—4.
  • [Recenzja:] Ludwik Kubala. Szkice historyczne. Serya pierwsza і druga.— Wyd. trzecie.;— Krakow, 1896 // Записки НТШ.— Львів. 1897.—Т. 19.— Бібліографія;— С. 27—31.
  • [Recenzja:] Записки императорского Одесского общества истории и древностей.— Одесса. 1896.— Т. 19 // Записки НТШ.— Львів, 1897,— Т. 19.— Бібліографія.— С. 42—43.
  • Ученые записки Казанского университета (12 кн.) // Записки НТШ.—Львів, 1897.— Т. 20.— Наукова хроніка.— С. 3.
  • Этнографическое обозрение (год издания;— 8) // Живая старина; Biblioteka Warszawska; Przeglad Polski; Przeglad Powszechny; Przeglad Naukowy i Literacki // Записки НТШ.— Львів, 1897.— Т. 20.— Наукова хроніка.— С. 19—27.
  • 1898

    Ukraińskie akademickie gimnazjum we Lwowie – najstarsze ukraińskie gimnazjum w Galicji, utworzone we Lwowie rozporządzeniem Józefa II 24 października 1784, wraz z józefińskim Uniwersytetem Lwowskim, i stanowiące jego integralną część.Brzeżany (ukr. Бережани) – miasto na Ukrainie, w obwodzie tarnopolskim, siedziba rejonu brzeżańskiego, do 1945 w Polsce, w województwie tarnopolskim, siedziba powiatu brzeżańskiego.
  • З життя галицько-руських соймиків 1648–1649;рр. // Жерела до історії України-Русі (Матеріали до історії Галичини.— Т. 1).— Львів, 1898.— Т. 4.—С. 1—36.
  • Матеріали до історії Галичини.— Т. 1: Акти з р. 1648–1649 // Жерела до історії України-Русі.— Львів, 1898.— Т. 4.— 411 с.
  • Перший зазивний лист Хмельницького // Записки НТШ.— Львів, 1898.—Т. 23—24.— С. 1—9.
  • Народні рухи в Галицькій Русі 1648;р. // Записки НТШ.— Львів, 1898.—Т. 23—24.— 138 с.
  • [Recenzja:] Чечулин Н.;Д.;Внешняя политика России в начале царствования Екатерины II, 1762–1774.— СПб., 1896 // Записки НТШ.— Львів, 1898.— Т. 21.—Бібліографія,— С. 23—24.
  • [Recenzja:] Записки императорского Одесского общества истории и древностей,— 1897.— Т. 20 // Записки НТШ.— Львів, 1898— Т. 22.— Бібліографія.—С. 7—8.
  • [Recenzja:] Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном, архидиаконом Павлом Алепским / Перевод с арабского Г. Муркоса.— Вып. первый.— Москва, 1896 // Записки НТШ.— Львів, 1898.— Т. 23—24.— Бібліографія.— С. 9—12.
  • [Recenzja:] Богдан Хмельницький до часу повстання проти Польщі.— Львів, 1897.— Кн. 3 // Записки НТШ.— Львів, 1898.— Т. 23—24,— Бібліографія.— С. 13—15.
  • Університетські вісті (київські) // Записки НТШ.— Львів, 1898.— Т. 25.—Наукова хроніка.— С. 9.
  • 1900

    Krzysztof Jasiewicz (ur. 1952 w Gdańsku) – polski historyk, politolog, ekonomista, pracownik naukowy Instytutu Studiów Politycznych PAN, członek Polskiego PEN Clubu.Sambor (ukr. Самбір, Sambir; węg. Szambor) – miasto na Ukrainie, nad rzeką Dniestr, w obwodzie lwowskim, w rejonie samborskim. Według spisu powszechnego z roku 2001 w mieście żyło 36200 ludzi, w tym 900 Rosjan i 1200 Polaków.
  • Незвісний лист Мазепи до міста Львова // Записки НТШ.— Львів, 1900.—Т. 37.— С. 7-8.
  • Огляд часописей за р. 1898. Часописи видавані поза Україною. Варшавські університетські вісті.— 1898.— Т. I–IX // Записки НТШ.— Львів, 1900.—Т. 33.— Наукова хроніка.— С. 34.
  • Богословский вестник // Записки НТШ.— Львів, 1900.— Т. 33.— Наукова хроніка.— С. 34—35.
  • Ateneum, Biblioteka Warszawska, Przewodnik Naukowy i Literacki // Записки НТШ.— Львів, 1900.— Т. 33.— Наукова хроніка.— С. 44—46.
  • Огляд часописей за р. 1899. Часописи українсько-руські // Записки НТШ,— Львів, 1900.— Т. 34.— Наукова хроніка.— С. 1—8.
  • [Recenzja:] Przemysław Dąbkowski. Zemsta, okup i pokora na Rusi Halickiej w wieku XV і pierwszej połowie wieku XVI.— Lwow, 1898.— 55 s. // Записки НТШ.— Львів. 1900,— Т. 34.— Бібліографія.— С. 18—19.
  • [Recenzja:] Вержбовский Федор. Материалы к истории московского государства в XV и XVII;в.— Вып 1: Посольство Иоанна Кобенцеля в Москву в 1575–1576 г.— Варшава, 1896; Вып. 2: Война с Польшей в 1609–1611 г.— Варшава. 1898 // Записки НТШ,— Львів, 1900.— Т. 34.— Бібліографія.— С. 19—21.
  • [Recenzja:] Dr. Krotowski Kazimierz. Gall, scholastyk poznanski і jego kronika // Kwartalnik Historyczny.— 1899.— Т. IV.— S. 675–682 // Записки НТШ.—Львів. 1900.— Т. 37.— Бібліографія.— С. 14.
  • [Recenzja:] Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов. Изд. второе с дополнениями.— Киев, 1898.— Т. 1, 2, 3 // Записки НТШ.—Львів, 1900.— Т. 37.— Бібліографія.— С. 20—21.
  • [Recenzja:] Bartholomaei Josephi Zimorowicz. Opera, quibus res gestae urbis Leopolis illustrantur, ex mandato senatus eiusdem civitatis edidic Dr. Cornelius Heck (Jozefa Bartolomieja Zimorowicza Pisma do dziejow Lwowa odnoszace sie z polecenia reprezentacyj miasta wydal dr. Korneli Heck).— Lwow, 1899 // Записки НТШ.—Львів, 1900.— Т. 38.— Бібліографія.— С. 21—22.
  • [Recenzja:] Волк-Карачевский В.;В.;Борьба Польши з казачеством во второй половине XVII и начале XVIII века // Университетские известия.— 1898.— №;11; 1899.— №;1-4.— С. 361-XIII // Записки НТШ.— Львів, 1900.— Т. 37,— Бібліографія.— С. 24—34.
  • [Recenzja:] Церетели Е. Елена Иоанновна, великая княгиня литовская, русская, королева польская.— СПб., 1898.— 2 | 356 с. // Записки НТШ.— Львів, 1900,— Т. 38.— Бібліографія;— С 7—8.
  • [Recenzja:] Дмитриевский А. Арсений, архиепископ елассонский (суздальский тоже) и его вновь открытые исторические мемуары // Труды Киевской духовной академии.;— 1898–1899 // Записки НТШ.— Львів, 1900.— Т. 38;— Бібліографія.— С. 15—16.
  • [Recenzja:] Сцепуро Д. Виленское св. Духовное братство в XVII и XVIII;в. // Труды Киевской духовной академии— 1898.— №;9, 11; 1899.— №;4, 6, 8, 9 // Записки НТШ.— Львів, 1900;— Т. 38.— Бібліографія,— С. 17.
  • [Recenzja:] Dubiecki Maryan. Kudak, twierdza kresowa i jej okolice. Wydanie nowe przejrzane і powiekszone.— Warszawa, 1900.— 154 s. // Записки НТШ.—Львів, 1900.— Бібліографія— С. 17—18.
  • [Recenzja:] Петрушевич А.;С.;Дополнения к сводной галицко-русской летописи с 1700 по 1772 год, изданной во Львове 1887 года// Литературный сборник, изданный Галицко-русской Матицею.— Т. 1: 1700–1771.— Львов, 1896.—С. 3—423,— Т. 2: 1772–1800.— Львов, 1897,— С. 2—431 // Записки НТШ.— Львів, 1900.— Т. 38.— Бібліографія.— С. 20—22.
  • 1901

    Wydział Prawa Uniwersytetu Lwowskiego - utworzony został 1784 roku wraz z powstaniem Uniwersytetu Lwowskiego i działał jako polski ośrodek nauki prawa do drugiej wojny światowej. Od 1939 jest jednym z wydziałów w strukturze Uniwersytetu Lwowskiego Iwana Franki (przed 1939 Uniwersytetu Jana Kazimierza).Ukraińska Republika Ludowa (ukr. Українська Народна Республіка) – jedno z dwóch państw ukraińskich (obok ZURL) powstałych w wyniku I wojny światowej.
  • Погляд на стан людності Львівської землі // Жерела до історії України-Русі (Матеріали до історії Галичини.— Т. 2).— Львів, 1901.— Т. 5.— С. 1—52.
  • Матеріали до історії Галичини.— Т. 2: Акти з р. 1649–1651 // Жерела до історії України-Русі.— Львів, 1901.— Т. 5.— 355 с.
  • Маруся Богуславка в українській літературі: Історично-літературний нарис.— Львів, 1901.— 75 с.
  • Огляд часописей за р. 1899. Часописи видавані поза Україною. Варшавські університетські вісті // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 39.— Наукова хроніка.— С. 60.
  • Христианское чтение (Орган Санкт-Петербургской духовной академии) // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 39.— Наукова хроніка,— С. 60.
  • Руководство для сельских пастырей // Записки НТШ.— Львів, 1901.—Т. 39.— Наукова хроніка.— С. 61.
  • Ateneum, Biblioteka Warszawska, Przewodnik Naukowy і Literacki, Przeglad powszechny, Przeglad Polski // Записки НТШ.—Львів, 1901.— Т. 39.— Наукова хроніка.— С. 71.
  • [Recenzja:] Жукович П. К вопросу о виновности экзарха Никифора, председателя Брестского православного собора, в турецком шпионстве// Христианское чтение.— 1899.— № III— С. 573–583 // Записки НТШ.— Львів, 1901.—Т. 39.— Бібліографія.— С. 11—12.
  • [Recenzja:] Платонов С.;Ф.;Очерки по истории смуты в московском государстве XV–XVII;в. // Записки историческо-филологичсского факультета имп. Санкт-Петербургского университета.— СПб., 1892.— Ч. LII // Записки НТШ.—Львів, 1901.— Т. 39.— Бібліографія,— С. 12—13.
  • [Recenzja:] Adam Szelągowski Układy królewicza Władyslawa і dysydentów z Gustawem Adolfem w r. 1632,— Lwow, 1898 // Записки НТШ.— Львів, 1901.—Т. 39— Бібліографія.— С. 15—16.
  • [Recenzja:] Wolyniak. O Bazylianach w Humaniu// Przewodnik Naukowy і Literacki.— 1899 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 39,— Бібліографія.—С. 18—19.
  • [Recenzja:] Завялов А. К истории отобрания церковных имений при императрице Екатерине II// Христианское чтение.— 1899 // Записки НТШ.— Львів,1901.— Т. 39.— Бібліографія.— С. 23—24.
  • [Recenzja:] Zslatkovics Kalman. A Koriatowicsok.— Szazadok, 1900.— Т. VI.—S. 509–517 // Записки НТШ.— Львів, 1901,— Т. 40.— С. 10—11.
  • [Recenzja:] Мончаловский Н. Донесение венецианца Альберто Вимина о козаках и Б. Хмельницком (1659 г.)// Киевская старина.— 1900.— Кн. I.— С. 62—75 // Записки НТШ— Львів, 1901,— Т. 40.— Бібліографія.— С. 14—15.
  • [Recenzja:] Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине XVII века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алепским / Перевод с арабского Г. Муркоса— Вып. пятый.— Москва. 1900.— С. 5—174 //Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 40,— Бібліографія.— С. 15—16.
  • [Recenzja:] Материалы по истории русской картографии/ Изд. Киевской комиссии для разбора древних актов.— К, 1899.— Вып. 1 // Записки НТШ.—Львів, 1901.— Т. 40,— Бібліографія.— С. 18—19.
  • Огляд часописей за р. 1900. Часописи українсько-руські // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 41.— Наукова хроніка.— С. 1—9.
  • [Recenzja:] A bronzkor emlekei Magyarhonban 3 resz. attekintö ismertetes. Irta Hampel Jozsef. As orsz. reg. es embertani tarsulat kiadvanya.— Budapest, 1896 (Памятки бронзового віку на Угорщині. III частина: загальні відомості. Накладом краевого археологічного й антропологічного товариства) // Записки НТШ.—Львів, 1901.— Т. 41,— Бібліографія.— С. 1—2
  • [Recenzja:] Войниловець І.;Р.;Церква і монастир св. Юрія у Львові та відпусти і ярмарки святоюрські// Діло.— Львів, 1900.— Ч. 89—121 // Записки НТШ.— Львів, 1901,— Т. 41.— Бібліографія.— С. 6—7.
  • [Recenzja:] Рудович І. Унія у львівській єпархії// Діло.— Львів. 1900.—Ч. 221, 236 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 41.— Бібліографія.— С. 7—9.
  • [Recenzja:] Franciszek Rawita-Gawroński Historya ruchow hajdamackich.— Lwow, 1899.— Т. 1, 2; Historya ruchow hajdamackich.— Lwow, 1901.— Т. 1, 2 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 41.— Бібліографія.— С. 9—20.
  • [Recenzja:] Смаль-Стоцький Ст. Буковинська Русь. Культурно-історичний образок.— Чернівці, 1897 // Записки НТШ.— Львів, 1901,— Т. 41.— Бібліографія.— С. 30—32.
  • [Recenzja:] Кузів І. Короткий погляд на історію читальні руської духовної семінарії у Львові// Діло.— 1900.— Ч. 80—81 // Записки НТШ.— Львів. 1901.—Т. 41.— Бібліографія— С. 32—33.
  • [Recenzja] Dr. Stanisław Kutrzeba Szos we Lwowie w początkach XV w.// Przewodnik Naukowy і Literacki.— 1900.— S. 401–411 // Записки НТШ.— Львів. 1901.—Т. 42.— Бібліографія С. 11—12.
  • [Recenzja:] Dr. Kutrzeba St. Podwody miast polskich do r. 1564// Przewodnik Naukowy і Literacki, 1900.— S. 495–509 // Записки НТШ.— Львів. 1901.—Т. 42.— Бібліографія— С. 12—13.
  • [Recenzja:] Ф. I. С. Прикарпатська Русь під володінням Австрії.— Ч. 1: 1772–1848; Ч. 2: 1850–1895.— Львів, 1895–1896 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 42,— Бібліографія— С. 31—34.
  • [Recenzja:] Свистун Ф.;І.;Галицько-руське військо в 1848–1849 роках//Живе слово.— 1899.— Т. 1,— С. 30—39 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 42—Бібліографія.— С. 34—35.
  • [Recenzja:] Рункевич С. Из истории русской церкви в царствование Петра Великого// Христианское чтение.— 1900.— Кн. I, II, IV–XII // Записки НТШ.—Львів, 1901.— Т. 43.— Бібліографія.— С. 11—12.
  • [Recenzja:] Rawita-Gawronski Fr. Uposażenie duchowieństwa rzymsko-katolickiego na kresach ukrainnych w końcu XVIII w.// Przewodnik Naukowy i Literacki.— 1900 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 43.— Бібліографія —С 12—13.
  • [Recenzja:] Марков Н. Дети духовенства. Исторический очерк вопроса об их правах// Странник.— 1900— Кн. 3—5, 8—9 // Записки НТШ.— Львів, 1901.-Т. 43.— Бібліографія.— С. 15—17.
  • [Recenzja:] Мончаловський О.;А.;Літературне і політичне українофільство.-Львів, 1898.— С 190 (відбитка з газ. «Галичанинъ») // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 43.— Бібліографія,— С. 26—32.
  • [Recenzja:] История России. Сочинение Д.;И.;Иловайского.— Т. 4, вып. 2: Эпоха Михайла Федоровича Романова,— Москва, 1899 // Записки НТШ.— Львів, 1901,— Т. 44— Бібліографія,— С. 22—25.
  • [Recenzja:] Rawita-Gawroński Fr. Studya і szkice historyczne.— Lwow; Warsawa; Poznan, 1900.— Ser. II // Записки НТШ.— Львів, 1901.— T. 44.—Бібліографія.— С. 25—29.
  • [Recenzja:] Gloger Zygmunt. Geografia historyczna ziem dawnej Polski.—Krakow, 1900 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— T. 44,— Бібліографія.— С. 30.
  • [Recenzja:] Цегельський Льонгин. Русь-Україна і Московщина. Історична розвідка. Коштом і заходом товариства «Просвіта».— Львів, 1901 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 44.— Бібліографія.— С. 32—38.
  • [Recenzja:] Образки з історії України-Русі— Львів, 1900 // Записки НТШ.—Львів, 1901,— Т. 44,— Бібліографія.— С. 38.
  • [Recenzja:] Czolowski A. Po cecorskim pogromie.— Iris, 1899 // Записки НТШ— Львів, 1901.— Т. 44.— Бібліографія.— С 38—39.
  • [Recenzja:] Матвеев Павел. Москва и Малороссия в управление Ордина Нащокина Малороссийским приказом// Русский архив.— 1901 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 44.— Бібліографія.— С 39.
  • [Recenzja:] Gawroński Rawita Fr. Humańszczyzna w drugiej polowie XVIII w.// Tygodnik Ilustrowany.— 1899 // Записки НТШ.— Львів, 1901.—T. 44.— С. 39.
  • [Recenzja:] Др. Пачовський Михайло. Соті роковини народного письменства Русі-Украіни. Пам'яті Івана Котляревського.— Львів, 1898 // Записки НТШ.—Львів, 1901.— Т. 44.— Бібліографія.— С. 40-41.
  • [Recenzja:] Борковський А. Богдан Хмельницький.— Ч. 2: Події 1648 p.—Львів, 1898; Про славного сербського ученого Бука Стефановича Караджича.—Львів, 1899 // Записки НТШ,— Львів, 1901.— Т. 44.— Бібліографія.— С. 41.
  • [Recenzja:] Селянський Любомир. Цікаві розмови про держави і народи Європи.— Львів, 1899 // Записки НТШ.— Львів, 1901.— Т. 44.— Бібліографія —С. 41—42
  • 1902

    Przemyśl (łac. Praemislia, ros. Перемышль, ukr. Перемишль, niem. Prömsel) – miasto na prawach powiatu w południowo-wschodniej Polsce, w województwie podkarpackim, położone nad Sanem.Adam Wiktor Szelągowski (ur. 23 grudnia 1873 w Lublinie, zm. 3 sierpnia 1961 w Warszawie) – polski historyk, nauczyciel gimnazjalny i profesor Uniwersytetu Lwowskiego
  • Київська козаччина 1855 p.— Львів, 1902// Літературно-наукова бібліотека.— Ч. 29.— 20 с.
  • [Recenzja:] Трипольский. Исторические сведения о г. Житомире// Волынский историко-археологический сборник.— 1900.— Вып. 2 // Записки НТШ.- Львів. 1902.— Т. 45,— Бібліографія.— С. 7—8.
  • [Recenzja:] Фотынский О. Обыкновенные люди старой Волыни// Волынский историхо-археологический сборник.— 1900.— Вып. 2 // Записки НТШ.— Львів,1902.— Т. 45.— Бібліографія,— С. 8—9.
  • [Recenzja:] Obrazy і studya historyczne, skreślone przez Maryana Dubleckiego.— Warszawa, 1899.— Ser. II // Записки НТШ,— Львів. 1902.— T. 45.—Бібліографія,— С. 19—21.
  • [Recenzja:] Записки протоиерея Петра Гавриловича Лебединцева о «козаччине» 1855 года// Киевская старина.— 1900.— Кн. 7—8 // Записки НТШ.—Львів. 1902,— Т. 45,— Бібліографія,— С. 27—35.
  • Ateneum, Biblioteka Warszawska, Przewodnik Naukowy і Literacki, Przeglad Polski, Przeglad Powszechny // Записки НТШ.— Львів, 1902,— T. 46.— Наукова хроніка.— С. 11—13.
  • [Recenzja:] Петров H.И. Историческо-археологический очерк г. Брянска, Орловецкой губернии и его отношение к Киеву// Труды Киевской духовной академии.— 1901.— Кн X // Записки НТШ.— Львів. 1902.— Т. 46.— Бібліографія.— С. 13—14.
  • [Recenzja:] Голубев. Киевская академия в конце XVII и начале XVIII;в.// Труды Киевской духовной академии,— 1901,— Кн. XI,— С. 306–406 // Записки НТШ.— Львів. 1902.— Т. 46.— Бібліографія.— С. 23—24,
  • [Recenzja:] А.;А.;Еще страничка из прошлого г. Переяслава// Киевская старина.— 1901.— Кн. IX.— С. 277–303 // Записки НТШ.— Львів, 1902;— Т. 46.— Бібліографія.— С. 25.
  • [Recenzja:] Записки имп. Одесского общества истории и древностей.;— Одесса. 1901— Т. 23 // Записки НТШ.— Львів. 1902.— Т. 46,— Бібліографія.—С. 43.
  • Огляд часописей за р. 1901. Часописи українсько-руські. Літературно-науковий вістник // Записки НТШ.— Львів, 1902.— Т. 47.— Наукова хроніка,—С. 1—7.
  • Молода Україна, Учитель, Богословський вістник // Записки НТШ.—Львів, 1902.— Т. 47.— Наукова хроніка.— С. 14—15.
  • [Recenzja:] Rawita Gawroński Fr. Wycieczki historyczno-archeologiczne po Ukrainie// Przewodnik Naukowy і Literacki.— 1901 // Записки НТШ— Львів, 1902.— T. 47.— Бібліографія,— С 3-4.
  • [Recenzja:] Житецкий И. Евреи в Южной России. Историческая справка//Киевская старина.— 1901.— Ки. 1,— С 57—80; Евреи в Южной России. Историко-этнографические заметки— Там само— Кн. 7—8// Записки НТШ,— Львів, 1902.— Т. 47.— Бібліографія,— С. 6—7.
  • [Recenzja:] Жукович. Последняя борьба духовенства митрополичьей епархии с Потием и унией (1609–1611 г.)// Христианское чтение.— 1901.— Кн. III // Записки НТШ.— Львів, 1902.— Т. 47.— Бібліографія.— С. 17—18.
  • [Recenzja:] Kubala Ludwik. Zajecie Kijowa przez Moskwe w r. 1654 i zatarg prawosławnej cerkwi ruskiej z patryarchatem moskiewskim// Rocznik Akademii Umiejetnosci w Krakowie.— 1900/1901.— S. 112–138 // Записки НТШ.— Львів, 1902.— T. 47.— Бібліографія.— С. 18—20.
  • [Recenzja:] О.;Л.;Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине XVII;ст.// Киевская старина.— 1901.— Кн. 1—3, 5, 7—12 // Записки НТШ.—Львів. 1902.— Т. 47— Бібліографія.— С. 20—22.
  • [Recenzja:] Волынский историко-археологический сборник.— Житомир, 1900.— Вып. 2,— С. 114–287 // Записки НТШ,— Львів, 1902.— Т. 47,— Бібліографія.— С 39—40.
  • Огляд часописей за р. 1901. Часописи видавані на Україні. Університетські вісті; Записки імп. Харківського університету // Записки НТШ.— Львів, 1902.—Т. 48.— Наукова хроніка.— С. 9—10.
  • Труды Киевской духовной академии, 1901 // Записки НТШ.— Львів, 1902— Т. 48.— Наукова хроніка.— С. 10.
  • [Recenzja:] Ольховский Г. Важный момент з истории Холмской Руси. Холмский кафедральный Рождсство-Богородицкий собор от начала его существования до введения унии на соборе в Бресте (1001–1596)// Странник.— 1901.—T. VIII.— С. 210–230 // Записки НТШ.— Львів, 1902.— Т. 48.— Бібліографія.—С. 7.
  • [Recenzja:] Руднев М. Церковное судопроизводство по делам расторжения брака по причине супружеской неверности// Христианское чтение.— 1901.—Кн. IX.— С. 405–427; Кн. X.— С. 510–529; Кн. XI.— С. 658–675 // Записки НТШ.— Львів, 1902.— Т. 48,— Бібліографія.— С. 7—8.
  • [Recenzja:] Szymonowicz Szymon (Simon Simonides). Jego zywot і dziela, napisal Dr. Korneli Heck// Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział filologiczny.—1901,— T. XXXIII.— S. 188–345 // Записки НТШ— Львів, 1902.— T. 48.—Бібліографія.— С. 10—11.
  • [Recenzja:] Zaleski Stanisław. Jezuici w Polsce.— T. II: Praca nad spotegowaniem ducha wiary і poboznosci 1608–1648.— Lwow, 1901 // Записки НТШ.— Львів, 1902.— T. 48,— Бібліографія.— С. 11—18.
  • [Recenzja:] Оглоблин Н. Красноярский бунт 1695–1698 г. К истории народных движений XVII;в.// Журнал министерства народного просвещения.—1901,— С. 26—39 // Записки НТШ,— Львів, 1902.— Т. 48.— Бібліографія—С. 18—19.
  • [Recenzja:] Барсов Р. О духовной цензуре в России// Христианское чтение.— 1901 // Записки НТШ.— Львів, 1902— Т. 48.— Бібліографія.—С. 20—23.
  • [Recenzja:] Папков А. Церковно-общественные вопросы в эпоху царя Освободителя (1855–1870).— СПб., 1902–184 с. // Записки НТШ.— Львів, 1902.—Т. 48— Бібліографія— С. 32—36.
  • Огляд часописей Ateneum, Biblioteka Warszawska, Przewodnik Naukowy і Literacki // Записки НТШ.— Львів, 1902.— Т. 50.— Наукова хроніха.—С. 11—12.
  • [Recenzja:] Кокорудз Іл. Ягайлонський університет, його заснування, розвиток і значення.— Львів, 1900 // Записки НТІІІ— Львів, 1902.— Т. 50.— Бібліографія.— С. 14—15.
  • Огляд часописей Srazadok, Tortenelmi Tar, Etnographia // Записки НТШ.— Львів, 1902.— Т. 50— Бібліографія— С. 17—18.
  • [Recenzja:] Рудович Іоанн. Коротка історія галицько-львівської єпархії на основі грецьких джерел та інших новійших підручників.— Жовква, 1902.— С. 58 // Записки НТШ.— Львів, 1902,— Т. 50.— Бібліографія— С. 25.
  • [Recenzja:] Козаччина.— Чернівці, 1902 // Записки НТШ.— Львів, 1902—Т. 50.— Бібліографія— С. 26.
  • [Recenzja:] Самостійна Україна, промова// Видання Р. У. П.— Ч. 1.—Львів, 1900 // Записки НТШ.— Львів, 1902— Т. 50.— Бібліографія.— С. 26.
  • 1903

    Lwowski Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franki (ukr. Львівський національний університет імені Івана Франка) – uniwersytet we Lwowie, założony przez króla Polski Jana Kazimierza w 1661 jako Akademia Lwowska, w okresie międzywojennym 1919-1949 Uniwersytet Jana Kazimierza; jeden z najstarszych uniwersytetów w Europie Wschodniej i na dawnych ziemiach Rzeczypospolitej Obojga Narodów, współcześnie jeden z największych ukraińskich uniwersytetów państwowych.Franciszek Rawita-Gawroński (ur. 4 listopada 1846 w Stepaszkach nad Bohem, zm. 16 kwietnia 1930 w Józefowie) – polski historyk-amator (badacz dziejów wschodnich ziem dawnej Rzeczypospolitej), powieściopisarz, publicysta, powstaniec styczniowy.
  • Угорські русини в світлі мадярської урядової статистики // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 56.— С. 1—46.
  • [Recenzja:] Zrodla dziejowe.— T. XVIII— Cz. I: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym; T. VII.— Cz. I: Ziemie Ruskie. Rus Czerwona opisana przez A. Jablonowskiego.— Warszawa, 1902 // Записки НТШ.— Львів, 1903,— T. 51.— Бібліографія.— С. 29—33.
  • [Recenzja:] Zaleski Stanislaw. Jezuici w Polsce.— T. III: Prace misyjne nad ludem 1648–1773.— Lwow, 1902.— Cz. 1—2 // Записки НТШ.— Львів, 1903.—T. 51.— Бібліографія.— С. 34—35.
  • [Recenzja:] Білгородський А. Київський митрополит Ієросій Малицький (1796–1799).— К, 1901 // Записки НТШ,— Львів, 1903— Т. 51— Бібліографія,—С. 43—46.
  • [Recenzja:] Westberg Friedrich Ibrahims-ibn-Ja'kübs. Reisebericht über die Slavenlande aus dem Jahre// Записки имп. Академии наук за г. 1898.— Т. III // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 52.— Бібліографія.— С. 5—10.
  • [Recenzja:] Кузьмин А. Запорожская сечь, исторический и бытовой очерк.—Москва, 1902 // Записки НТШ.- Львів, 1903.— Т. 52.— Бібліографія.— С. 18—19.
  • [Recenzja:] Эварницкий Д.;И.;Как побеждали запорожцы мусульман.—СПб., 1902 // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 52.— Бібліографія.— С. 19.
  • [Recenzja:] Архив Юго-Западной России, издаваемый комиссией для разбора древних актов.— Ч. 3-я, т. V: Акты о мнимом крестьянском восстании в Юго-Западном крае в 1789 году.— К., 1902 // Записки НТШ.— Львів, 1903.—Т. 52.— Бібліографія.— С. 19—21.
  • [Recenzja:] Теодорович Н.;И.;Волынская духовная семинария.— Почаев, 1901 // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 52.— Бібліографія.— С. 21—24.
  • Огляд часописей за р. 1902. Часописи українсько-руські. Літературно-науковий вістник // Записки НТШ— Львів, 1903.— Т. 53.— Наукова хроніка.—С. 1—11.
  • [Recenzja:] Описание Черного моря и Татарии. Составил доминиканец Эмиддио Дортелли д'Асколи, префект Каффы, Татарии и проч. 1634 г.// Записки Одесского общества истории и древностей.— 1902.— Т. XXIV.— С. 89—180 // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 53.— Бібліографія.— С. 25—29.
  • [Recenzja:] Грановский А. Полтавская епархия в ее прошлом (до открытия епархии в 1803 г.) и настоящем.— Полтава. 1901.— Вып. I // Записки НТШ.—Львів, 1903.— Т. 53.— Бібліографія— С. 32—34.
  • [Recenzja:] свящ. Лотоцький Ігнатій. Віннице-Браїлівський жіночий монастир і його святині.— Немирів, 1900.— 62 с. // Записки НТШ.— Львів. 1903.—Т. 53.— Бібліографія.— С 36—37.
  • [Recenzja:] Харкевич Едвард. Хроніка львівської академічної гімназії.—Львів, 1901 // Записки НТШ,— Львів, 1903.— Т. 53.— Бібліографія.— С. 37.
  • [Recenzja:] Отчет о сорок первом присуждении наград графа Уварова // Записки имп. Академии наук по ист.-фил. отд.— 1901.— Т. V,— № I // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 54.— Бібліографія— С. 62—63.
  • [Recenzja:] Белокуров С.;А.;Юрий Крижанич в России// Чтения в обществе истории и древностей российских при Московском университете.— 1903.—Кн. 2— С. 1—210; Кн. 3.— С. 1—306 // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 55.—Бібліографія.— С. 12—16.
  • [Recenzja:] Отчет о сорок втором присуждении наград графа Уварова//Записки имп. Академии наук по ист.-фил. отд.— 1902.— Т. VI,— № II // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 55.— Бібліографія.— С. 44—47.
  • [Recenzja:] Записки имп. Одесского общества истории и древностей.— Одесса, 1902.— Т. XXIV // Записки НТШ— Львів, 1903.— Т. 55.— Бібліографія.— С. 47—49.
  • Угорські часописи Szazadok, Tortenelmi Tar, Ethnographia // Записки НТШ.— Львів, 1903— Т. 56.— Наукова хроніка.— С. 41—43.
  • [Recenzja:] Розвідки в справозданнях руських гімназій: Мандибур Тадей. Олімпія.— 20 с.// Справоздання дирекції ц. к. акад. гімназії у Львові за р. шк. 1896/7; Кокорудз Ілля. Взаємини між староруськими законодатними пам'ятниками.— Ч. II.— 47 с.— Там само.— 1898/9; Чичкевич А. Римський Сенат// Справоздання дирекції ц. к. II гімназії в Перемишлі за р. шк. 1896/7; Франчук І. Жіночі типи в повістях Квітки-Основ'яненка.— 32 с.— Там само.— 1897/8; Глібовицький К. Інтеграли рівнянь ріжничкових першого ряду в точках особливих, п-кратних.— 30 с.— Там само.— 1898/9; Чеховський Дмитро. Домашні боги в Помпеях.— 24 с.— Там само.— 1899/1900; Щурат В. Вибрані оди Горація.— 33 с. Там само.— 1900/1901; Макарушка О. Олександр Потебня і його наукова діяльність// Звіт дирекції ц. к. гімназії в Коломиї за шк. р. 1900/1901.— 37 с. // Записки НТШ.— Львів, 1903.— Т. 56— Бібліографія.— С. 30—34.
  • 1904

    Język ukraiński (ukr. українська мова, ukrajinśka mowa) – język należący do grupy języków wschodniosłowiańskich. Posługuje się nim ponad 47 mln ludzi, głównie na Ukrainie, gdzie ma status języka urzędowego. Używany jest również przez Ukraińców w Rosji, Stanach Zjednoczonych, Kanadzie, Mołdawii, Polsce i na Białorusi. Współczesny alfabet ukraiński stanowi odmianę cyrylicy, a obecna ortografia ustalona została zasadniczo na początku XX wieku.Londyn (ang. London) – miasto w południowo-wschodniej części Wielkiej Brytanii, stolica tego państwa, a także stolica Anglii.
  • Огляд часописей за р. 1903. Часописи українсько-руські. Літературно-науковий вістник // Записки НТШ.— Львів, 1904.— Т. 58.— Наукова хроніка.—С. 1—8.
  • [Recenzja:] Pazdro Zbigniew. Organizacya і praktyka zydowskich sadow podwojewodzinskich w okresie 1740–1772 na podstawie lwowskich materyalow archiwalnych.— Lwow, 1903 // Записки НТШ.— Львів, 1904.— Т. 59— Бібліографія.— С. 21—24.
  • [Recenzja:] Жукович П. Московская смута начала XV;в. и ее отражение в Литовско-Польском государстве// Христианское чтение.— 1902 // Записки НТШ.— Львів, 1904,— Т. 60,— Бібліографія— С. 17—18.
  • [Recenzja:] Zrodla do dziejow drugiego і trzeciego rozbioru Polski/ Wydal Bronislaw Dembinski.— Lwow, 1902.— Т. I // Записки НТШ— Львів. 1904,— Т. 60.— Бібліографія.— С. 20—23.
  • [Recenzja:] Boratynski Ludwik. Stefan Batory і plan ligi przeciw Turkow (1576–1584)// Rozprawy Akademii Umiejetnosci wydz. hist.-filoz.— Krakow, 1903.— Cz. II.— Т. XIX— S. 197–347 // Записки НТШ.— Львів, 1904.— Т. 61.—С. 19—21.
  • [Recenzja:] Войтков А. Іов Базилевич, єпископ переяславський і участь його в церковно-політичному житті Польської України (1771–1776).— К., 1903 // Записки НТШ.— Львів, 1904.— Т. 61.— Бібліографія.— С. 21—25.
  • [Recenzja:] Др. Пачовський Михайло. Похоронний обряд на Русі// Звіт дирекції ц. к. гімназії за р. 1901/2 // Записки НТШ,— Львів, 1904;— Т. 61.—Бібліографія.— С. 30—33.
  • Szazadok // Записки НТШ.— Львів, 1904— Т. 62.— Наукова хроніка,-С. 58—59.
  • [Recenzja:] Розвідки у справозданнях руських гімназій в Галичині за 1901/2 і 1902/3: Рудницький Ст. Про зв'язок періодичної діяльності сонця з температурою земної атмосфери.— 38 с.// Звіт дирекції ц. к. академ. гімназії у Львові за р. шк. 1901/2; Пачовський М. Народній похоронний обряд на Русі.— 32 с.— Там само.— 1902/3; Яричевський С. Франц. Прешерон, найбільший словінський поет (його життя і твори).— 32 с.// Звіт дирекції ц. к. II гімназії в Перемишлі за р. шк. 1901/2; Клищикевич В. Платонова оборона Сократа.— 32 с.— Там само.— 1902/3; Рибачек М. Логічна будова математичних доказів.— 32 с.// Звіт дирекції ц. к. II гімназії в Коломиї за р. шк. 1901/2; Раковський І. Astacus Dybowskij.— 40 с.— Там само.— 1902/3. // Записки НТШ.— Львів, 1904.—Т. 62,— Бібліографія.— С. 32—33.
  • 1905

    Stanisław Marian Kutrzeba, pseud. Władysław Wyruga (ur. 15 listopada 1876 w Krakowie, zm. 7 stycznia 1946 w Krakowie) – polski historyk prawa, profesor i rektor Uniwersytetu Jagiellońskiego, prezes Polskiej Akademii Umiejętności, działacz polityczny, poseł do Krajowej Rady Narodowej.I wojna światowa – konflikt zbrojny trwający od 28 lipca 1914 do 11 listopada 1918 (w latach 20. i 30. XX wieku nazywany "wielką wojną") pomiędzy ententą, tj. Wielką Brytanią, Francją, Rosją, Serbią, Japonią, Włochami (od 1915) i Stanami Zjednoczonymi (od 1917), a państwami centralnymi, tj. Austro-Węgrami i Niemcami wspieranymi przez Turcję i Bułgarię.
  • Причинки до пізнання етнографічної території Угорської Русі, тепер і давнійше // Записки НТШ.— Львів, 1905.— Т. 67;— С. 1—18.
  • Шкільництво на Угорщині й Русини // Записки НТШ.— Львів, 1905.—Т. 67.— Наукова хроніка.— С. 7—13.
  • Poglad na rozwoj gimnazyum brzezanskiego (1789–1905).— Cz. I.— Nakl. autora.— Brzezany, 1905.
  • [Recenzja:] Ubul Kallay Mikor koronaztak meg Kalmant, Halics felkent kiralyat, a papatol kuldott koronaval.— Szazadok, 1903 // Записки НТШ.— Львів, 1905,— T. 63.— Бібліографія.— С. 12.
  • [Recenzja:] Tivadar Lehoczky. A beregmegyei gorogszertartasu katholikus lelkészségek torténete a XIX szazad végeig.— Munkac, 1904 // Записки НТШ.—Львів, 1905.— T. 63,— Бібліографія.— C. 26—27.
  • [Recenzja:] Maramorosi diplomak a XIV éz XV szazadbol, edybegyujté és jedyzetekkel kisérve kiadta apsai Mihalyj Janos, jogtudor megyei tiszti fougyész.—M.— Sihot, 1900 // Записки НТШ.— Львів, 1905.— T. 64.— Бібліографія.— C. 26—27.
  • [Recenzja:] Varady Gabon. Maramorosi Emlekkonyv.— M.— Sihot, 1901 // Записки НТШ.— Львів, 1905.— T. 64— Бібліографія.— C. 48.
  • [Recenzja:] Por Antal Magyar-ruthen erintkezesek a XIV-ik Szazadban.— Szazadok, 1904 // Записки НТШ.— Львів, 1905.— T. 65,— Бібліографія.— C. 11—12.
  • Огляд часописей за p. 1904. Часописи українсько-руські. Літературно-науковий вістник // Записки НТШ.— Львів, 1905.— Т. 66.— Наукова хроніка.—С. 1—9.
  • 1906

    Ludwik Kubala (ur. 9 września 1838 w Kamienicy koło Nowego Sącza, zm. 30 września 1918 we Lwowie) – polski historyk.Ukraińska Partia Narodowo-Demokratyczna (Ukrajinśka Nacionalno-Demokratyczna Partija – UNDP) – prawicowa partia ukraińska działająca w Galicji w Austro-Węgrzech, powstała 26 grudnia 1899.
  • Володимир Антонович. Його діяльність на полі історичної науки (3 нагоди ювілею) // Літературно-науковий вістник.— Львів, 1906.— Т. І—III.— С. 38—56, 261–280, 458–485. (Окрема відбитка: Львів, 1906.— 67 с.)
  • Словацький висланник на Україні (1708–1709;р.) // Науковий збірник, присвячений проф. М. Грушевському учениками і прихильниками з нагоди його десятилітньої наукової праці в Галичині 1894–1904.— Львів, 1906.— С. 301–345. (Окрема відбитка: Львів, 1906.— 45 с.)
  • Stulecie gimnazjum brzezanskiego.— 1906. Книга подана за: Крип'якевич І. Некролог // Записки НТШ.— Львів, 1931.— Т. 151— С. 224–230.
  • Етнографічна карта Угорської Русі. Уклад С. Томашівського. Видання Імператорської академії наук.- СПб., 1906.— Мірило 1:300.000.
  • [Recenzja:] Левицкий Ор. Сговор малолетних, страница из истории брачного права на Украине XVI;в.// Киевская старина.— 1906.— Кн. I // Записки НТШ.—Львів. 1906.— Т. 69.— Бібліографія— С. 194.
  • [Recenzja:] Lozinski Wladyslaw. Prawem і lewem, obyczaje na Czerwonej Rusi za panowania Zygmunta III.— Львів, 1903; Prawem і lewem, obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej potowle XVII w.// Wydanie drugie, przejrzane i znacznie pomnozone.— T. I: Czasy і ludzie;— T. II: Wojny prywatne.— Lwow, 1904 // Записки НТШ,— Львів, 1906,— T. 70,— Бібліографія.— С. 205–209.
  • [Recenzja:] Дві облоги Львова. Переяславська угода. За Миколою Костомаровим.— Львів, 1905 // Записки НТШ,— Львів, 1906.— T. 71.— Бібліографія —С. 204.
  • [Recenzja:] Jaworski Franclszek. Obrona Lwowa, 1655.— Lwow, 1905 // Записки НТШ.— Львів, 1906.— T. 71.— Бібліографія— С. 204–205.
  • Szazadok. Torténelmi Tar // Записки НТШ.— Львів, 1906.— T. 74.— Наукова хроніха.— С. 194–195.
  • [Recenzja:] Кревецький Іван. Цуцилівська тривога в р. 1848. Причинки до історії останніх днів панщини в Галичині.— Львів, 1906; Аграрні страйки і бойкоти у Східній Галичині в 1848—49 р. До історії боротьби за суспільно-економічне визволення укр. мас у Східній Галичині // Записки НТШ.— Львів, 1906.-Т. 74.— Бібліографія,— С. 222–225.
  • [Recenzja:] проф. Флоринский Т.;Д.;Славянофильство Т.;Г.;Шевченка (Оттиск из университетских известий за 1906 г.).— К, 1906.—28 с. // Записки НТШ,— Львів, 1906.— Т. 74.— Бібліографія.— С. 225.
  • 1907

    Wiedeń (niem. Wien, dialekt Wean) – stolica i największe miasto Austrii. Znajduje się w północno-wschodniej części kraju, nad Dunajem. Jest miastem statutarnym, tworząc jednocześnie odrębny kraj związkowy.Konferencja pokojowa w Paryżu – konferencja pokojowa, zorganizowana w Paryżu po zakończeniu I wojny światowej, trwająca od 18 stycznia 1919 roku do 21 stycznia 1920 roku. Brało w niej udział 27 zwycięskich państw.
  • Замітка до пісні про Штефана воєводу // Записки НТШ.— Львів, 1907.—Т. 80.— Miscellanea.— С. 128–135.
  • [Recenzja:] Каманин И. Эпизоды и деятели эпохи Богдана Хмельницкого.—К, 1905,— С. 20 // Записки НТШ.— Львів, 1907.— Т. 75.— Бібліографія,—С. 195–196.
  • [Recenzja:] Каманин И. К подробностям о начале войны Богдана Хмельницкого// Университетские известия.— 1905 // Записки НТШ.— Львів, 1907.—Т. 75— Бібліографія.— С. 196.
  • [Recenzja:] Rawita Gawroński Fr. Bohdan Chmielnicki do elekcyi Jana Kazimierza.— Lwów, 1906 // Записки НТШ.— Львів, 1907.— Т. 75.— Бібліографія.—С. 196–199.
  • [Recenzja:] Др. Кордуба Мирон. Ілюстрована історія Буковини.— Чернівці, 1906 // Записки НТШ.— Львів, 1907— Т. 76.— Бібліографія.— С. 213.
  • [Recenzja:] Сумцов Н. Ф. О литературных правах южно-русских писателей XVIII;в.// Известия отделения русского языка и словесности имп. Академии наук,— 1906 // Записки НТШ.— Львів, 1907.— Т. 76— Бібліографія,— С. 214.
  • [Recenzja:] Грушевський А. С. М.;А.;Максимович (1804–1873) // Записки НТШ.— Львів, 1907,— Т. 76.— Бібліографія,— С. 216.
  • Известия отделения русского языка и словесности икп. Академии наук // Записки НТШ.— Львів, 1907,— Т. 80,— Наукова хроніка.— С. 177.
  • Przewodnik Naukowy i Literacki // Записки НТШ.— Львів, 1907 —Т. 80.— Наукова хроніка.— С. 181–187.
  • Századok, Történelmi Tár // Записки НТШ,— Львів, 1907.— Т. 80.—Наукова хроніка.— С. 193.
  • [Recenzja:] Prof. Milkowicz Vladimir. Osteuropa. Weltgeschichte herausgegeben von Hans F. Helmolt.— Bd. V.— Leipzig und Wien, 1905.— S. 415–596 // Записки НТШ.— Львів, 1907.— Т. 80,— Бібліографія.— С. 195–201.
  • [Recenzja:] Dr. Kutrzeba Stanisław. Historya ustroju Polski w zarysie.—Львів, 1905; Balzer Oswald. Z powodu nowego zarysu historii ustroju Polski//Kwartalnik Historyczny.— 1906,— S 1—57, 398–441; Kutrzeba Stanisław. Kilka kwestyj z historyi ustroju Polski// Kwartalnik Historyczny.— 1906.— S. 589–626; Balzer Oswald. O kilku kwestyach spornych z historyi ustroju Polski// Kwartalnik Historyczny.— 1907.— S. 1—58; Państwo polskie w pierwszem siedmdziesśęcioleciu XIV i XVI w.// Kwartalnik Historyczny.— 1907,— S 193–291 // Записки НТШ.—Львів, 1907.— Т. 80.— Бібліографія,— С 212–217.
  • [Recenzja:] Szelągowski Adam. Wzrost państwa polskiego w XV i XVI w. Polska na przełomie wieków średnich i nowych.— Lwów, 1904 // Записки НТШ.—Львів, 1907.— Т. 80,— Бібліографія,— С. 217–218.
  • [Recenzja:] Митрофанов П. Политическая деятельность Иосифа II, его сторонники и его враги (1780–1790).— СПб., 1907 // Записки НТШ.— Львів, 1907.— Т. 80.— Бібліографія— С. 224–226.
  • 1908

    Emigracyjny rząd Sydora Hołubowycza - emigracyjny rząd Zachodnioukraińskiej Republiki Ludowej, działający w latach 1920-1923 pod przewodnictwem Sydora Hołubowycza w Wiedniu.Konserwatyzm ((łac.) conservare – zachowywać, dochować zmian) − ideologia, która bazuje na hasłach obrony porządku społeczno-gospodarczego oraz zachowywania i umacniania tradycyjnych wartości, takich jak: religia, naród, państwo, rodzina, hierarchia, autorytet, własność prywatna. Konserwatyści chcą obronić stary porządek ze względu na przekonanie o ewolucyjnym charakterze zmian społecznych. Konserwatyzm zrodził się na przełomie XVIII i XIX w., był próbą przeciwstawienia się racjonalistycznej myśli oświeceniowej. Nowoczesny konserwatyzm stanowił reakcję na wydarzenia rewolucji francuskiej. Za twórcę podstaw ideologicznych nurtu uważany jest Edmund Burke. Jako idea polityczna termin ten po raz pierwszy użyty został w 1820 r. przez zwolennika restauracji dynastii Burbonów, François-René de Chateaubriand (1768–1848), który wydawał pismo „Konserwatysta”.
  • Причинки до історії Мазепинщини // Записки НТШ.— Львів, 1908.—Т. 81.— Miscellanea.— С. 151–154.
  • Студії Петрова А. до історії Угорської Русі // Записки НТШ.— Львів, 1908.— Т. 81.— Наукова хроніка.— С. 172–179.
  • [Recenzja:] Hampel Joseph. Alterthümer des frühen Mittelalters in Ungarn.—Braunschweig, 1905.— Bd. I–III // Записки НТШ.— Львів, 1908.— Т. 81 —Бібліографія,— С. 180–181.
  • [Recenzja:] Dr. Lewinson Artur. Die Nuntiaturberichte des Petrus Vidoni über den ersten nordischen Krieg aus den Jahren 1655–1658.— Wien, 1906 //Записки НТШ.— Львів, 1908— Т. 81.— Бібліографія.— С. 190.
  • [Recenzja:] Hans Ucbersberger. Österreich und Russland seit dem Ende des 15 Jahr. I B. 1488–1605.— Wien; Leipzig, 1906 // Записки НТШ.— Львів. 1908.—Бібліографія.— С. 221.
  • [Recenzja:] Sztripsky Hiador. Kossuth Lajos a rutén népköltészetben (Л. Кошут в руській народній поезії. Відбитка з часопису «Ethnographie»).— Budapest, 1907.— S. 31 // Записки НТШ— Львів, 1908— Т. 82— Бібліографія —С. 228.
  • [Recenzja:] Paul Haake. Polen am Ausgang des XVII Jhr. Neue Jahrbücher für das klassische Altertum, 1905; Die Wahl Augusts des Starken zum König von Polen.— Historische Vierteljahresschrlit, 1906 // Записки НТШ.— Львів, 1908,—Т. 83.— Бібліографія.— С. 222–223.
  • [Recenzja:] Svensk historisk bibliografie 1875–1900 af Kristian Setterwall.—Stockholm, [1907] 439 + 8 s. // Записки НТШ.— Львів, 1908.— Т. 83— Бібліографія.— G 236.
  • [Recenzja:] Grabowski Tadeusz. Literatura aryańska w Polsce 1560–1660.—Kraków, 1908 // Записки НТШ— Львів, 1908— Т. 84,— Бібліографія.— С. 213.
  • [Recenzja:] Urbański Tadeusz. Rok 1683 na Podolu, Ukrainie i w Mołdawii.— Lwów, 1907 // Записки НТШ— Львів, 1908.— Т. 84.— Бібліографія.—С. 220–221.
  • [Recenzja:] Bericht über den Zur des Gross-Bitschafters Ibrahim Pascha nach Wien і j. 1719, im Originalteöte herausgegeben, übersetzt u. erlaütert von Dr. Friedrich von Kraelitz-Greifenhorst// Sitzungsberichte der kais. Academie der Wissenschaften in Wien, philos hist. Klasse, Bd. 158, 3 Abh.— Wien. 1908— 64 s. // Записки НТШ.— Львів, 1908.— Т. 84— Бібліографія.— С. 224–225.
  • [Recenzja:] Біленький. Старша руська писемність в Угорщині,— Унгвар, 1907 // Записки НТШ.— Львів, 1908.— Т. 84.— Бібліографія.— С. 226–227.
  • До Історії панславізму // Записки НТШ,— Львів, 1908-— Т. 85.— Miscellanea.— С. 134–135.
  • Századok, Történelmi Tár.— Ethnographie // Записки НТШ.— Львів, 1908.— Т. 86,— Наукова хроніка.— С. 210–211.
  • [Recenzja:] Петров А. Первый печатный памятник угро-русского наречия.;— СПб. 1908 // Записки НТШ.— Львів, 1908,— Т. 86.— Бібліографія.— С. 240–241.
  • 1909

    Adolf Pawiński (ur. 7 czerwca 1840 w Zgierzu, zm. 23 sierpnia 1896 w Grodzisku Mazowieckim) – polski historyk, archiwista, docent Szkoły Głównej Warszawskiej i profesor historii powszechnej Cesarskiego Uniwersytetu Warszawskiego.Kupnowice (ukr. Купновичі) - wieś w rejonie samborskim obwodu lwowskiego, założona w 1337 r. Dawniej dwie osobne wsie Kupnowice Nowe i Kupnowice Stare. W II Rzeczypospolitej miejscowość Kupnowice Nowe była siedzibą gminy wiejskiej Kupnowice Nowe w powiecie rudeckim województwa lwowskiego. Wieś liczy 472 mieszkańców.
  • Угорщина і Польща на початку XVIII;в. // Записки НТШ.— Львів, 1908.;— Т. 83.— С. 89—133; Т. 84.— С. 33—87; Т. 85.— С. 43—80; Т. 86.— С. 31—58.
  • Із записок Каролинців про 1708/9 р. // Записки НТШ.— Львів, 1909.—Т. 92.— С. 66—92.
  • Листи Петра Великого до А.;М.;Сінявського // Записки НТШ.— Львів, 1909.— Т. 92.— С. 194–238.
  • З донесень австрійського посла Плейера в Москві 1708–1709 // Записки НТШ,— Львів, 1909.— Т. 92.— Miscellanea;— С. 242–244.
  • Мазепа й австрійська політика // Записки НТШ.— Львів, 1909.— Т. 92.—Miscellanea.— С 244–245.
  • Стан парохіальних шкіл в Кізлівськім деканаті львівської Єпархії в 1819–1827;рр. // Матеріали до історії галицько-руського шкільництва XVIII–XIX;в.— Львів, 1909.— С. 102–110.
  • Стан парохіальних шкіл в Бережанськім деканаті 1843–1849;р. // Матеріали до історії галицько-руського шкільництва XVIII–XIX;в.— Львів, 1909.—С. 151–174.
  • [Ред:] Матеріали до історії галицько-руського шкільництва XVIII–XIX;в. Збірки І. Свєнціцького, С. Томашівського, І. Кревецького / За ред С. Томашівського.— Львів, 1909.— 200 с.
  • Просвітні видавництва // Перший український просвітно-економічний конгрес.— Львів, 1909.— С. 96—110.
  • Полтавська битва (1709;р.) / Притча про двох сусідів, що мали одне ім'я.— Львів: Просвіта, 1909.— 16 с
  • [Recenzja:] Zachorowski Stanisław. Węgierskie і polskie osadnictwo Spiżu do połowy XIV w.// Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział hist.-filoz.— Kraków, 1909.— Ser. II— Т. XXVII.— S. 191–283 // Записки НТШ.— Львів, 1909.—Т. 88.— Бібліографія.— С. 206–210.
  • [Recenzja:] Handlingar angäende konung August den starkes utrikespolitlk före hans afsättning ar 1704, utglfna af Kungl. samfundet för utgifvande af handskrliter rörande Skandinaviens historia, genom Carl Hallendorff// Historiska Handlingar, del. 19.— N II.— Stokholm, 1908 // Записки НТШ.— Львів, 1909.—Т. 89.— Бібліографія.— С. 192–204.
  • [Recenzja:] Петров А. Пределы угро-русской речи в 1773 г. по официальным данным.— СПб., 1909 // Записки НТШ.— Львів, 1909.— Т. 89.— Бібліографія.—С. 206–209.
  • [Recenzja:] A Brückner. Eintritt der Slaven in die Weltgeschichte// Ullsteins Weltgeschichte herausgegeben von. Prot Dr. v. Pflugk-Hartung. Geschichte des Mittelalters.— Berlin, 1909,— S. 559–639 // Записки НТШ.— Львів, 1909.—Т. 90.— Бібліографія.— С. 216–217.
  • [Recenzja:] Riter Carl von Sax. Geschichte des Machtverfalls der Türkei bis Ende des 19 Jahrhunderts und die Phasen der «orientalischen frage» bis auf die Gegenwart.— Wien, 1908 // Записки НТШ.— Львів, 1909.— Т. 90.— Бібліографія.— С. 227.
  • Угорські історичні часописи Századok, Történelmi Tár, Ethnograíia // Записки НТШ.— Львів. 1909.— Т. 91.— Наукова хроніка.— С 199–202.
  • [Recenzja:] Kubala Ludwik. Oblężenie Lwowa z r. 1655.— Lamus, 1909 // Записки НТШ.— Львів, 1909.— Т. 91.— Бібліографія— С. 215.
  • [Recenzja:] Charmatz R. Österreichs innere Geschichte von 1848 bis 1907.—Leipzig, 1909 // Записки НТШ.— Львів, 1909.— Т. 91.— Бібліографія.— С. 215–216.
  • 1910

    Polska Akademia Nauk (PAN) – państwowa instytucja naukowa będąca z jednej strony placówką skupiającą najwybitniejszych polskich uczonych, na wzór Francuskiej Akademii Nauk, a z drugiej - siecią wspólnie zarządzanych państwowych instytutów naukowych, których celem jest prowadzenie badań naukowych o możliwie najwyższym poziomie naukowym.Zakarpacie lub Ukraina Zakarpacka (także Podkarpacie, Ruś Zakarpacka lub Podkarpacka; ukr. Закарпаття, węg. Kárpátalja, rum. Transcarpatia, cz. i słow. Podkarpatská Rus) – region historyczny na obszarze dzisiejszej zachodniej części państwa Ukraina, na pograniczu Polski, Słowacji, Węgier i Rumunii. O jego odrębności decyduje przede wszystkim fakt, że jest to jedyny region na południe od Karpat zamieszkany przez ludność wschodniosłowiańską.
  • Етнографічна карта Угорської Русі // Статьи по славяноведению.— СПб., 1910.— Вып. III.— С. 178–269.
  • [Recenzja:] Jensen Alfred. Mazepa— Lund, 1909 // Записки НТШ.— Львів, 1910.— Т. 93.— Бібліографія.— С. 181–184.
  • [Recenzja:] Still Arthur. Carl XII.— Lund, 1908 // Записки НТШ.— Львів, 1910.— Т. 93— Бібліографія.— С. 185.
  • [Recenzja:] Arnira Alessandro. Storia de soggiorno di Carlo XII in Turchia, scritta dal suo primo interprete e publicata da N. Jorga, professore all universita di Bucarest.— Bucuresti, 1905.— P. 98 // Записки НТШ.— Львів, 1910.— Т. 93.—Бібліографія.— С. 185–186.
  • 1911

    Berlin – stolica, siedziba rządu Republiki Federalnej Niemiec. Największe miasto Niemiec, na prawach kraju związkowego. Zajmuje powierzchnię 890 km², zamieszkuje je blisko 3,5 mln osób. Jest największym po Londynie i Paryżu miastem w Unii Europejskiej.Andrij Wołodymyrowicz Portnow (ukr. Андрій Володимирович Портнов, ur. 17 maja 1979 w Dniepropetrowsku) – ukraiński historyk, publicysta, redaktor naczelny pisma "Ukraina Moderna" (2006–2010).
  • Наша політика і проф. Грушевський.— Львів, 1911.
  • [Recenzja:] Por Antal Opuli Laszlo herzeg, Magyarorszag nadorispanja.—Századok, 1090 // Записки НТШ.— Львів, 1911.— Т. 101— Бібліографія.— С. 178.
  • [Recenzja:] Divéky Adorján Magyar vonatkozású jengyei müvek.— Századok,1909 // Записки НТШ,— Львів, 1911,— Т. 101,— Бібліографія— С. 178.
  • Іван Созанський, посмертна згадка // Записки НТШ.— Львів, 1911.—Т. 102,— Miscellanea.— С. 162–164.
  • [Recenzja:] Oklevelek Máramoros vármegye történetéehez, közli Petrovay György.— Történelmi Tár, 1909 // Записки НТШ,— Львів, 1911,— Т. 102,— Бібліографія.— С. 195–196.
  • [Recenzja:] Finkel Ludwik. Elekcya Zygmunta I. Sprawy dynastyi Jagiellońskiej i unii polsko-litewskiej.— Kraków, 1910 // Записки НТШ.— Львів, 1911.— Т. 102.— Бібліографія.— С. 196–198.
  • [Recenzja:] Kipa Emil. Fryderyk Gents a Polska 1794–1831.— Kraków; Warszawa, 1911 // Записки НТШ.— Львів, 1911.— Т. 103— Бібліографія,—С. 222–223.
  • Adotok II Rákóczi F. es kora történetéhez.— Századok. [Подано за: Крип'якевич I. Некролог // Записки НТШ,— Львів, 1931— Т. 151.— С. 224–230.]
  • Südrussland (Ukraine) 1901–1910 Jahresberichte der Geschichtswissenschaft.— Т. XXXV, 1912. [Подано за: Крип'якевич I. Некролог // Записки НТШ.—Львів, 1931.— Т. 151.— С. 224–230.]
  • 1913

    Uniwersytet Lwowski (ukr. Львівський національний університет імені Івана Франка) – uniwersytet we Lwowie, założony przez króla Polski Jana Kazimierza w 1661 jako Akademia Lwowska, w okresie międzywojennym 1919-1949 Uniwersytet Jana Kazimierza; jeden z najstarszych uniwersytetów w Europie Wschodniej i na dawnych ziemiach Rzeczypospolitej Obojga Narodów, współcześnie jeden z największych ukraińskich uniwersytetów państwowych.
  • Між Пилявцями і Замостям // Жерела до історії України-Русі (Матеріали до історії Галичини.— Т. III).— Львів, 1913.— Т. 6.— С. 1—144.
  • Матеріали до історії Галичини.— Т. 3: Літописні пам'ятки з р. 1648–1657 // Жерела до історії України-Руси.— Львів, 1913.— Т. 6.— 244 с.
  • 1914

  • Перший похід Богдана Хмельницького в Галичину (Два місяці української політики 1648;р.).— Львів, 1914.— Накладом автора.— 151 с.
  • Наше старе і нове москвофільство. [Книга подана за переліком книг, виданих видавництвом «Вчора і нині», у кн.: Перший похід Б. Хмельницького в Галичину.— Львів, 1914.— 151 с.]
  • Один момент під Зборовом 1649;р. Критичний нарис // Записки НТШ,;— Львів, 1914.— Т. 117–118.— С. 115–125.
  • 1915

  • Галичина. Політично-історичний нарис з приводу світової війни. Друге вид.— Львів, 1915. Політична бібліотека.— 32 с.
  • Die weltpolitische Bedeutung Galiziens.— München, F. Bruckmann. A-G., 1915.— S. 46.— I Karte (Weltkultur und Weltpolitik Oesterreichische Folge). [Книга подана за бібліографічним покажчиком: Pelenskyj Е. Selected Bibliography on Ukraine in Western-European Languages.— Munich, 1948.]
  • Війна й Україна // Вістник Союза визволення України.— Відень, 1915.—№;29—30.— С. 2—3; №;47—48.— С. 1—2; №;51—52.— С. 1—2; №;53—54.— С. 1—2; №;59—60.— С. 1—2.
  • 1916

  • Угорщина й Україна // Вістник СВУ.— Відень, 1916— №;55.— С. 588–589.
  • Церковно-політичний бік українського питання // Вістник СВУ.— Відень, 1916.— №;17—18.— С. 129–130; №;19—20.— С. 145–146; №;31—32.— С. 249–252.
  • Церковний бік української справи.— Відень, 1916.— Накладом Союза Визволення України.— 19 с.
  • Угорская Русь // Украинский народ в его прошлом и настоящем.— СПб., 1916.— Т. 2.
  • Die wissenschaftlichen Voraussetzungen der mitteleuropäischen Idee.—Wien, 1916. [Книга подана за: Крип'якевич I. Некролог // Записки НТШ.— Львів, 1931.— Т. 151.— С. 224–230.]
  • Polen von der Ostsee bis zum Schwarzen Meer. Verlag des Bundes zur Befreiung der Ukraina.— Berlin, 1916.— I Karte.— 36 s. [Книга подана за: Крип'якевич І. Некролог // Записки НТШ.— Львів, 1931.—Т. 151.— С. 224–230.]
  • 1919

  • Українська історія. Нарис І: Старинні і середні віки.— Львів: Видавництво «Вчора і нині», 1919.— 150 с.
  • Ватиканські матеріали до історії України.— Т. 1: Донесення римських нунціїв про Україну 1648–1657;р. // Жерела до історії України-Русі.— Львів, 1919.— Т. 16.— 236 с. (Перевидання: Львів, 1924–236 с.)
  • Історія і політика // Хліборобська Україна.— Відень, 1921.— Зб. V–VI. 5—6.— С. 165–170.
  • 1922

  • Влада і культура // Хліборобська Україна.— Відень, 1922–1923.— Зб. 7—8.— С. 303–311.
  • Під колесами історії: Нариси і статті.— Берлін, 1922.— Українське слово.— 102 с.
  • 1926

  • [Recenzja:] J.M. Campbell. The Influence of the Second Sophistic on the style of the sermons of St. Basil the Great.— Washington, 1922 // Записки ЧСВВ.—Жовква, 1926.— Т. 2, вип. 1—2.— С. 180.
  • [Recenzja:] Leib В. Rome. Kievet Byzance a la fin du siécle. Rapports religicus des latins et des grécorusses sour le Pontificat d' Urbain II (1088–1099) / Ed. August Picard.— Paris, 1924.— T. XXXII— 356;р. // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1926.— Т. 2, вип. 1—2.— С. 184–186.
  • [Recenzja:] Zakrewski S. Bolesław Chrobry Wielki.— Lwów; Warszawa; Kraków, 1925 // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1926.— Т. 2, вип. 1—2,— С. 189.
  • 1927

  • До історії перелому Хмельниччини. Листи королівського секретаря Паоло Доні до нунція П'єтро Відоні з 1653;р. // Ювілейний збірник на пошану акад. Д.;І.;Багалія.— Київ. 1927,— С. 1—51. (Окрема відбитка: Київ, 1927.— 51 с.)
  • Предтеча І Сидора: Петро Акерович, незнаний митрополит руський (1241–1245) // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1927.— 3, 1926, Т. 2.— С. 221–316. (Окрема відбитка: Записки ЧСВВ.— Жовква, 1926.— Т. 2.— С. 221–316.)
  • До історії питання: Хто був архиепископ Петро 1245;р.? // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1927.— 3, 1926, Т. 2.— Miscellanea.— С. 441–443.
  • [Recenzja:] Giovanni Mercati. Scritti d' Isidore il Cardinale Ruteno e codici a lui appartenuti che si conservando nella Biblioteka Apostolica Vaticana.— Romae, 1926.— Vol. XI.— P. 176-V // Записки ЧСВВ,— Жовква, 1927.— Т. 2, вип. 3—4.;— С. 445.
  • [Recenzja:] J. Gay. Les Papes du Xle slécle et la Chrćticnte.— Paris, 1926 //Записки ЧСВВ.— Жовква, 1927.— Т. 2, вип. 3—4.— С. 450–451.
  • [Recenzja:] L. von Pastor Geschichte der Päpste.— Freiburg im. Br., 1927,—Bd. XI // Записки ЧСВВ,— Жовква, 1927.— Т. 2, вип. 4.— С. 451–453.
  • [Recenzja:] Ks. D-r J. Umiński. Niebezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII w. i papierz Innocenty IV.— Lwów, 1922 // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1927,— Т. 2. вип. 3—4.— С. 453–454.
  • Ruski epizod Soboru ugduńsklego 1245. Szkic historyczny.— Lwów, 1927.—Nakładem autora.— 32 s.
  • [Recenzja:] Розанов С. К вопросу о "Житии преп. Антония Печерского"; Пархоменко В. В какой мере было тенденциозным сохранившееся древнейшее „Житие Антона Печерского"// Известия отделения рус яз. и слов. — 1914 // Kwartalnik Historyczny.— 1927.— N 2.— S. 312—315.
  • 1928

  • Петро;— перший уніатський митрополит України-Руси. Історичний нарис. 2-ге вид.— Львів, 1928.— 60 с.
  • Боярин чи ігумен? // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1928.— Т. З, вип. 1—2.— Miscellanea.— С. 171–179.
  • До історії Перемишля і його єпископської катедри // Записки ЧСВВ.—Жовква, 1928,— Т. З, вип. І—II.— Miscellanea.— С. 179–190.
  • [Recenzja:] L. v. Pastor Geschichte der Päpste. Freiburg im. Br., 1927.— Bd. XII // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1928.— Т. З, вип. 1—2.— С. 264–265.
  • [Recenzja:] Scherer. Geschichte und Kirchengeschichte an den deutschen Universitäten.— Freiburg im Br.; Herder, 1927 // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1928.— Т. З, вип. 1—2.— С. 265–267.
  • [Recenzja:] Таубе М. Рим і Русь в домонгольський період.— Майнц, 1927 // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1928.— Т. 3, вип. 1—2.— С. 282–283.
  • [Recenzja:] Шмурло Е. Коли і де хрестився Володимир Святий ?;— Прага, 1927 // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1928.— Т. З, вип. 1—2.— С. 283–285.
  • 1929

  • Про ідеї, героїв і політику. Відкритий лист до В. Липинського з додатками.— Львів, Накладом автора.— 1929.— 132 с.
  • Наша чільна партія у власному зеркалі. Критичні замітки.— Львів, 1929.— Накладом автора.— 62 с.
  • Десять літ українського питання в Польщі. Переклад стенограми відчиту, уладженого Інститутом дослідів національних справ у Варшаві 12.IV.1929.—Львів, 1929.— Накладом автора.— 48 с.
  • Nowa teoria o początkach Rusi.— Lwów, 1929 // Kwartalnik Historyczny.—Річн. 43.— Т. 1. (Окремо: Львів, 1930) [Книга подана за: Крип'якевич І. Некролог // Записки НТШ,— Львів, 1931.— Т. 151.— С. 224–230.)
  • 1930

  • Боярин чи ігумен? (Причинок до питання про особу митрополита Петра Ахеровича) // Записки ЧСВВ.— Львів, 1930.— 7, 1928/30.— Т. 3,— Miscellanea.— С. 171–179. (Окрема відбитка: Львів, 1928.— 8 с.)
  • До історії Перемишля і його єпископської катедри. Критичні замітки // Записки ЧСВВ.— Львів, 1930.— 7, 1928/30.— Т. 3.— Miscellanea.— С. 179–190. (Окрема відбитка: Жовква, 1919.— 11 с.)
  • [Recenzja:] Szentpetery I. Az Arpadhasi kiralyök öklevéleinek kriticai jegyzéke // Записки ЧСВВ.— Львів, 1930— Т. З, вип. 3—4.— С. 666–669.
  • [Recenzja:] Bulletin de la Section Historique // Записки ЧСВВ.— Львів, 1930.— Т. 3, вип. 3—4,— С. 724–727.
  • [Recenzja:] Paszkiewicz H. U podstaw potęgi moskiewskiej // Записки ЧСВВ.— Львів, 1930.— Т. З, вип. 3—4.— С. 735–737.
  • Вступ до «Історії Церкви на Україні». З церковною мапою Східної Європи в IX–XIII;в. // Записки ЧСВВ.— Жовква, 1932.— Т. 4, вип. 1—2.— С. 1—161.
  • Bibliografia, literatura, linki[]

  • Томашівський Степан w: Dovidnyk z istorii Ukrainy, opr. Ihor Pidkova, Roman Shust, Kost Bondarenko; Lviv 1999, Wyd. Lvivskyi derzhavnyi universytet im. Ivana Franka i Vydavnyctvo Heneza, ISBN 9789665042372
  • Томашівський Степан w: "Енциклопедія українознавства", T. 9, Lwów 2000, ISBN 5-7707-4048-5, s. 3236-3237.
  • Tomasz Stryjek, Historiografia a konflikt o Kresy Wschodnie w latach 1939-1953. Radzieckie, rosyjskie, ukraińskie i polskie prezentacje dziejów ziem wschodnich dawnej Rzeczypospolitej jako część „wojny ideologicznej" w okresie lat trzydziestych-pięćdziesiątych XX wieku w: Tygiel Narodów. Stosunki społeczne i etniczne na dawnych ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej 1939-1953. Praca zbiorowa pod redakcją Krzysztofa Jasiewicza, Warszawa 2002 wyd. Instytut Studiów Politycznych PAN i Oficyna Rytm ISBN 83-88794-72-8 ,s. 429-554
  • Andrij Portnow, Степан Томашівський: біографічний нарис, концепція української історії
  • Ігор Зубрицький, СТЕПАН ТОМАШІВСЬКИЙ – ДОСЛІДНИК ДЕРЖАВНИЦЬКОГО НАПРЯМУ В УКРАЇНСЬКОМУ ІСТОРІОПИСАННІ



  • w oparciu o Wikipedię (licencja GFDL, CC-BY-SA 3.0, autorzy, historia, edycja)

    Reklama

    Czas generowania strony: 0.086 sek.